КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 143.