КЕРБУ́Д, а, ч. Скорочення: керівник будинку (звичайно, державного житлового). — Ні, так не піде… Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154); Шофер кудись зник. Потім його дружина принесла кербудові записку,— мовляв, загострення апендициту (Руд., Остання шабля, 1959, 492).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 141.