КЕНА́Ф, у, ч. (Hibiscus L.). Південна однорічна трав’яниста рослина родини мальвових, із волокон якої виробляють шпагат, линви, мішковину тощо. Кенаф — однорічна луб’яна рослина. Волокно його використовується для виготовлення мішкової та інших тарних тканин (Колг. енц., II, 1956, 365); Волокно кенафу відоме під назвою бомбейського прядива.. Тепер виведені нові скороспілі сорти кенафу, які успішно визрівають у ряді районів України (Техн. культ., 1956, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 140.