КВІТНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до квітни́к 1. Перед будинком розстилався невеличкий квітничок (Смолич, II, 1958, 8); * У порівн. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку (Коцюб., І, 1955, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 136.