КВИТКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до квито́к 1, 2. Я зазирнув до квиткової каси (Смолич, Театр.., 1946, 96); Квитковий номер.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 134.