КВАРЦ, у, ч. Безбарвний мінерал, що зустрічається у вигляді кристалів і суцільних зернистих мас; двоокис кремнію. Двоокис кремнію трапляється в природі у вигляді мінералу кварцу, прозорі безбарвні кристали якого мають назву гірського кришталю (Хімія, 9, 1956, 133); Місцевість ставала кам’янистою. Земля була вкрита дрібними уламками кварцу, по яких не можна було ступати босоніж (Тулуб, В степу.., 1964, 256).

∆ Димча́стий кварц див. димча́стий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 130.