КВАРТИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до кварти́ра 1; житловий. Квартирна плата в нашій країні — найнижча в світі (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16); Квартирна проблема, виявляється, була й тут [у Каховці] гострою (Дмит., Розлука, 1957, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 130.