КВАРТИРА́НТКА, и, ж. Жін. до квартира́нт. Катюша з своєю сестрою і квартиранткою.. сьогодні все печуть якісь свої вірменські пундики (Л. Укр., V, 1956, 235); Скоріше почувала [Таня] себе дома квартиранткою, ніж дочкою (Коп., Вибр., 1948, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 130.