КВАРТЕ́Т, у, ч.

1. Музичний твір для чотирьох виконавців. Всі стають довкола і співають квартет (Фр., IX, 1952, 11); Перші спроби компонувати почав Січин-ський ще за часів гімназіальних, то були невеличкі хоральні квартети, .. гармонізації народних пісень (Іст. укр. музики, 1922, 188).

2. Група виконавців (музикантів або співаків) із чотирьох осіб. Сюїта для струнного квартету Козицького являє собою тему з шістьма варіаціями (Нар. тв. та етн., 3, 1957,144); // перен., жарт. Про четверо людей. Ще є у нас в гостях два чужі хлопчики, тії вже складають тріо з Микосем або, краще сказати, квартет, бо й Дора від них не відступає (Л. Укр., V, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 130.