КВА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ква́кати. [Павло:] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці (Кроп., II, 1958, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 128.