КВАДРАТУ́РА, и, ж., мат. Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях. Ходили [сільрадівці ] по кімнатах, придивлялись. Федір Пилипович нотував до зошита на око визначену квадратуру (Іщук, Вербівчани, 1961, 231).

∆ Квадрату́ра кру́га — задача про побудову квадрата, рівновеликого даному кругові (численні спроби розв’язати її не мали успіху).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 128.