КАЇНІ́Т, у, ч. Мінерал, що містить хлористий натрій і сірчанокислий магній; застосовується в сільському господарстві як добриво. Найкращими видами калійних добрив на луках в каїніт і сильвініт (Колг. енц., I, 1956, 529).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 72.