КАШУ́БИ, ів, мн. (одн. кашу́б, а, ч.; кашу́бка, и, ж.). Етнографічна група поляків, що живе переважно в Східному Помор’ї на захід від нижньої течії річки Вісли.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 126.