КАЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до ка́чка¹. Тут і починається найцікавіший момент качачого полювання (Вишня, II, 1956, 120); // Такий, як у качки. Перед ним стояв натоптаний парубійко з булькатими очима й качачим носом (Панч, Синів.., 1959, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 124.