КАТЕ́ТЕР, а, ч., мед. Порожниста трубка, яку вводять у канали й порожнини тіла для їх промивання або видалення з них рідини. Катетерами користуються також для промивання сечового міхура і введення ліків (Заг. догляд за хворими, 1957, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 119.