КАСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин; вихолощувати (у 1 знач.). Кнурців, непридатних на плем’я, після досягнення 40-денного віку треба каструвати (Свинар., 1956, 229); Квітки, призначені для штучного запилення, потрібно каструвати, тобто видалити з них пиляки (Юним мічур.., 1955, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 116.