КАРЧИ́СТИЙ, а, е, розм. Із товстим карком. Анатоль притомлено склепив повіки. Ніби в кінематографі, на очі напливав карчистий граф (Кач., II, 1958, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 114.