КАРТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до карто́н. Картонна фабрика; // Зробл. з картону. Джен складала порцеляну і скло у великі картонні коробки (Рибак, Час.., 1960, 648); Дитяча книжка, як правило, повинна мати картонну обкладинку (Літ. газ., 1.I 1948, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 112.