Про УКРЛІТ.ORG

карлуватий

КАРЛУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що карликува́тий. Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп.., оброслий папороттю та карлуватими берізками (Фр., VI, 1951, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 107.

вгору