КАРИКАТУРИ́СТ, а, ч. Художник, який малює карикатури (у 1 знач.). Вони [постанови ЦК КП (б) У і виступ газети «Правда» про журнал «Перець»] орієнтували сатириків і карикатуристів на створення політично гострих, майстерно виконаних рисунків (Укр. рад. граф., 1957, 73); В кожен свій малюнок карикатурист всипав дещицю доброго перцю, без чого не буває ні шаржу, ні епіграми (Літ. Укр., З.ІХ 1968, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 106.