КАРБОЛІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до карболі́т; // Зробл. з карболіту. Червоний лабораторний ліхтар освітлював розчин виявника.. в чорних карболітових ванночках (Перв., Дикий мед, 1963, 306); Розетка, складається з фарфорового або карболітового корпусу і двох латунних гнізд, до яких з заднього боку розетки приєднують проводи (Монтаж і ремонт.., 1956, 48).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 687.