КАПІТА́НІВ, нова, нове. Прикм. до капіта́н. Тілько тепер капітанів зір побачив Юлію (Фр., VI, 1951, 368); Мова капітанова потроху губила лагідність (Ю. Янов., І, 1954, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 94.