КАПЦА́Н, а́, ч., діал. Бідняк, злидар. Були то.. капцани-міхонохи, міняйли, онучкарі (Фр., X, 1951, 188); Сам запрігся в роботу, неначе худобина, щоб не стати капцаном (Стельмах, І, 1962, 568).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 98.