КАПТА́Н, а́, ч. Старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка. Верхнім одягом [запорізького козацтва] служив червоний каптан з гудзиками, підперезаний широким поясом (Нариси з іст. укр.. мистецтва, 1969, 19); — А тоді… було ходить-походжає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки (Н.-Лев., І, 1956, 57); Кричить якийсь дядько в дивному червоному каптані, певне, панський гайдук (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 97.