КАПРИЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. капризува́ти; вередування, каверзування. Вдав, що не почув того капризування (Збан., Малин. дзвін, 1958, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 97.