КАМЕНУВА́ТИ, у́ю, ує́ш, недок., перех., заст. Бити кого-небудь камінням. Старці і книжники грізно накинулись Каменувати тебе (Фр., X, 1954,79); [Йоганна:] Каменувати мене ти можеш, та не маєш за що (Л. Укр., III, 1952, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 82.