Про УКРЛІТ.ORG

кабанище

КАБАНИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до каба́н. Кіндрат не вспів одскочить, як збожеволілий від болі кабанище черконув його кливаком [іклом] по нозі (Морд., І, 1958, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 63.

вгору