ЙОРЖ, а́, ч.

1. Дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Вудок було в нього безліч — на сома, на коропа, на головня, на йоржа й на бубиря (Коз., Зол. грамота, 1939, 43); * У порівн. Уже либонь були п’яненькі, Понадувались, мов йоржі (Котл., І, 1952, 96); — Ви людина противна, колюча, як йорж (Довж., І, 1958, 423).

2. Щітка для чищення, миття лампового скла тощо. Ручний йорж.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 62.