ЗІ́РНИЙ, а, е, діал. Зоряний. Срібло зірне горить у небі без полум’я… (Вас., II, 1959, 549).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 577.