ЗІМПРОВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зімпровізува́ти; // у знач. прикм. По хвилині зімпровізована сітка була готова, і, лігши грудьми на скелі, Владко спустив тичку з сіткою до води (Фр., VI, 1951, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 574.