Про УКРЛІТ.ORG

зівака

ЗІВА́КА, и, ч. і ж., зневажл.

1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.

2. Дуже розгублена, неуважна людина.

ЗІВАКА́: ◊ Да́ти зівака́ — те саме, що Да́ти зівка́ (див. зіво́к). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 570.

вгору