ЗЯБ, у, ч., с. г. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні. — На першому лану, де ви бачите кукурудзяний пишнозелений ліс, був зяб, а на другому — весняна оранка (Вишня, І, 1956, 433); Наукою і практикою доведено, що не всяка зяблева оранка в однаковій мірі впливає на урожай. Найкращі результати дає ранній зяб (Рад. Укр., 6.IX 1957, 1); // Ділянка поля, зорана з осені й підготовлена для весняної сівби ярих культур. Край дороги зяб лисніє, як вороняче крило (Жур., Вечір.., 1958, 346); Рання весна. Тракторна колона на оранці.. По зябу і по свіжій ріллі на сотнях гектарів сіють бригади (Головко, І, 1957, 332).

Ора́ти (ви́орати, зора́ти і т. ін.) на зяб — орати восени, готуючи грунт для весняної сівби ярих культур. Прокіп хазяйнував на панськім полі, орав на зяб, кінчав пізню сівбу (Коцюб., II, 1955, 95); Марійка з жіночою легкістю зараз у всіх злигоднях винуватила Івана.., бо ж чоловік до цього часу і на зяб не виорав (Стельмах, II, 1962, 236); О́ранка на зяб — орання восени з метою підготовки грунту для весняної сівби ярих культур. Осіння пора, збігається робота з роботою, — сівба, оранка на зяб, люди картоплю копають, коноплі беруть… (Горд., II, 1959, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 742.