Про УКРЛІТ.ORG

зчаста

ЗЧА́СТА, присл., діал. Часто. Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі (Фр., VI, 1951, 60); — Рахіра забігає тепер уже зчаста, а не раз і по кілька день пробуває у своєї тітки ворожки (Коб., II, 1956, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 737.

вгору