ЗУГА́РНІСТЬ, ності, ж., розм. Властивість за знач. зуга́рний 1. Коли він сміявся, два разки блискучих зубів на фоні загорілого обличчя підкреслювали молодість, жвавість і зугарність (Кир., Вибр., 1960, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 729.