Про УКРЛІТ.ORG

зсудомлений

ЗСУДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсудо́мити. Поручик Туманов востаннє схилився над зсудомленим передсмертним жахом лицем Набутидзе і, сполотнілий, відійшов до сусіднього хреста (Панч, І, 1956, 103); Вона впала Володі на груди і зайшлася в мовчазному плачі. Задрижали її зсудомлені.. плечі, затіпалася вона вся (Загреб., День.., 1964, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 723.

вгору