ЗСИПА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до зсипа́ти. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку (Чуб., І, 1872, 130); Невидимо бджоли тії гуділо, На вигоні од птиці тільки мріло; В дворі комор — як вулиці було; Зерна туди зсипалось, аж гуло… (Щог., Поезії, 1958, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 721.