ЗРІ́ВНЯНИЙ¹ , а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівня́ти¹ . Всі нації однаково пригнічені і поневолені окупантами. Всі зрівняні безправ’ям і рабством (Довж., III, 1960, 57).

ЗРІ́ВНЯНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівня́ти². Хата зокола здавалася чепурнішою, чим зсередини. Стіни помазані, полупані.. Долівка не зрівняна (Мирний, III, 1954, 367); Воно [село] з давніх-давен лежало між двох гір в глибокій вибоїні: літом зелене, як і панський парк, а в сувору зиму зовсім закидане снігом, майже зрівняне з горами (Епік, Тв., 1958, 393); Садиба Оболонських тричі була зрівняна з землею. «Мабуть, через те, що Оболонські на горбі поселились»,— казали люди (Збан., Переджнив’я, 1955, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 706.