ЗРУБИ́ТИ, зрублю́, зру́биш; мн. зру́блять, док., перех., рідко. Побудувати з колод, брусів. Зрубив хату (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 717.