ЗРО́СТОК, тка, ч. Утворення, що виникає в результаті зрощення плодів, кристалів і т. ін. Ці осади утворюються з джерел, багатих на розчин карбонатів заліза. З них найбільш поширений ортштейн, або рудяк. Це є зростки різного вигляду і розміру, складені з піску, цементованого сполуками заліза (Курс заг. гоол., 1947, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 716.