Про УКРЛІТ.ORG

зрада

ЗРА́ДА, и, ж.

1. Перехід на бік ворога; віроломство, зрадництво. — Справді бачу, що годі нам тут жити, коли під самим моїм боком як гадюка клубиться чорна зрада (Фр., IV, 1950, 108); Зрада кримського хана докорінно змінювала становище всього козацького війська (Кач., Вибр., 1947, 301); Лежить розстріляний за зраду батьківщини і товариства Андрій (Довж., І, 1958, 264).

2. Порушення вірності у коханні, дружбі. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівана (Вовчок, І, 1955, 203); Ти коханого, подружко, чарувала, Зрада вдарила у серце, ніби грім (Забашта, Квіт.., 1960, 143).

3. Відмовлення від своїх переконань, поглядів і т. ін. Найменша поступка революційному оборонству є зрада щодо соціалізму.. (Ленін, 24, 1950, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 696.

вгору