ЗО́СТРАХУ, присл. Через страх, злякавшись. Він кричав так люто, а його обличчя було таке страшне, що я, зостраху, кинувся геть із кузні… (Гр., І, 1963, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 694.