Про УКРЛІТ.ORG

зорянистий

ЗОРЯНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що зо́ряний 1. Вже беруться, любий, твої скроні Першою смутною сивиною. А у пісні ходиш гармоністом, Молодим, іще двадцятилітнім, І слова під небом зорянистим Заквітають, як сади у квітні (Забашта, Квіт.., 1960, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 690.

вгору