Про УКРЛІТ.ORG

зоряний

ЗО́РЯНИЙ, а, е.

1. Прикм. до зоря́ 1, 2,5. Будова зоряного світу і закономірності рухів зірок можуть вивчатися тільки на основі фундаментальних каталогів, що містять дані для багатьох десятків тисяч зірок (Наука.., 10, 1960, 45); Біля обори стоїть віз, а коло нього, ремигаючи, дивляться на місяць посивілі важкі воли, і на їхніх полірованих рогах тьмяно переливається зоряне світло (Стельмах, І, 1962, 338); Знову зоряні світанки Над теплим полем розцвіли (Перв., II, 1958, 39); * Образно. Живе хай безсмертна енергія мас, що знищує всі неполадки. За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки (Сос., І, 1957, 457); // Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. Небо зовсім ясне і зоряне, а повітря чисте й тихе… (Коцюб., І, 1955, 317); Осів тихий, зоряний вечір (Вас., II, 1959, 351); Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай (Пісні та романси.., II, 1956, 173); // Спрямований до зір, космічний. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім, ..Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський (Рильський, III, 1961, 313); // Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). І пішла кореянка у зоряні роси, Ніби чорний вогонь, відкидаючи коси, Полуниці на вільнім узліссі збирати (Забашта, Вибр., 1958, 117); // Який має на собі зорю (у 5 знач.). Здалеку впізнають [Хаєцького] по гвардійській ході, по зоряній пілотці! (Гончар, І, 1954, 379).

Зо́ряний катало́г — каталог зір, складений за якою-небудь ознакою. Харківські астрономи працюватимуть над визначенням точного часу, складанням зоряних каталогів, а також вивчатимуть питання про нерівномірність обертання Землі (Наука.., 2, 1960, 22); Зо́ряний пробі́г (запли́в) — спортивне змагання, під час якого його учасники стартують з різних місць, а фінішують одночасно в одному пункті.

2. Сяючий, блискучий, як зорі; променистий (про очі). Якби мав [Степура] право, щасливе право коханого, як шалено цілував би оті очі зоряні, повні жагучого п’янкого світла (Гончар, Людина.., 1960, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 689.

вгору