ЗОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зорганізува́ти. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови (Коцюб., І, 1955, 335).

2. у знач. прикм. Який зорганізувався. Право панщини, на їх [селян] думку,— право насильства озброєних і зорганізованих людей над безборонними й роздробленими (Фр., VI, 1951, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 686.