ЗОЛОТОПРОМИСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч.

1. заст. Власник золотих копалень. До Іркутська приїхав десь із далекого Сибіру багатий золотопромисловець Свєтлов (Фр., IV, 1950, 374).

2. Робітник золотопромисловості. З великим випередженням планового графіка працює.. колектив золотопромисловців Якутії (Рад. Укр., 6.IX 1958, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 683.