ЗОЛОТЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до золоти́й. Обгорнула ввесь світ сіточка — Не шовкова, золотесенька (Черн., Поезії, 1959, 149).

2. у знач. ім. золоте́сенький, кого, ч.; золоте́сенька, кої, ж.; золоте́сеньке, кого, с., нар.-поет. Пестливе звертання до кого-небудь. — Любеє! Милеє! Малесеньке моє, золотесеньке, перепеляточко моє!.. (Л. Укр., III, 1952, 745).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 680.