ЗНЕТЯ́МЛЕННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. знетя́мити і стан за знач. знетя́митися. Жеребило важко ворухнувся на ліжкові.. Розплющив очі, замаячила в сизому мороці знетямлення невиразна постать дружини (Загреб., День.., 1964, 287).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 659.