ЗНЕЗАРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНЕЗАРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., перех. Знищувати хвороботворні мікроорганізми; обеззаражувати, дезинфікувати. Людям здавна відома бактерицидна дія деяких іонів металів: наприклад, здатність срібла в малих концентраціях знезаражувати воду використовувалася ще тисячоліття тому (Наука.., 8, 1963, 12); Всю тару, в яку збирали плоди, навесні треба знезаразити, пропаривши окропом чи обкуривши сірчастим газом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 654.