ЗНЕ́БАЧКИ, присл., діал. Несподівано, раптом. Йон мимохіть схопився рукою за хустинку, ..немов боявсь, що рука пустовливої дівчини ось-ось простягнеться знебачки до його шиї та стягне так легко здобутий трофей (Коцюб., І, 1955, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 651.