Про УКРЛІТ.ORG

знаходитися

ЗНАХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗНАЙТИ́СЯ, знайду́ся, зна́йдешся і рідко ІЗНАЙТИ́СЯ, найду́ся, на́йдешся, док.

1. Бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися (про кого— або що-небудь загублене, втрачене, зникле). Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Гр., II, 1963, 43); Будь ласка, порийтеся у своїх паперах, може він [статут] де знайдеться у Вас (Мирний, V, 1955, 427); Матвій ласкаво пригорнув жінку.— Розгубилися ми, Маріє, але знайшлися… Ти не плач (Ірчан, II, 1958, 313).

2. Бути в наявності; виявлятися. Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть; вслугують їм слуги такі терпеливі, як вчені,— от пани в нас такі знаходяться! (Вовчок, І, 1955, 380); Оце недавнечко пішов він до Буди Лельчицької,— там у нього тітка знайшлася (Шиян, Партиз. край, 1946, 119); Щось у сумках у нас ізнайшлося, повечеряли ми усі четверо (Хотк., І, 1966, 169); // безос. Комендант встав із стільця і сказав через перекладача, що треба вибрати старосту. Якщо є добровольці — підходьте. Бажаючих довго не знаходилося (Тют., Вир, 1964, 412); // Траплятися, з’являтися. Жених якось не знаходивсь, бо ні багачкою, ні красунею панна не була (Коцюб., І, 1955, 312); Щодня Параска навідувалась у хату своєї дочки, і кожний раз її серце боліло, бачачи тую пустку: ніхто не знаходився, щоб її нанять, бо пересельці багато покидали хат (Григ., Вибр., 1959, 302); Коли ж і добра година — разом знайшлася служба двом братам, старшому й середньому (Вовчок, І, 1955, 309); — Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо знайдеться! (Головко, II, 1957, 423).

◊ Зна́йдеться вузде́чка див. вузде́чка; [Яки́й] знайшо́вся (знайшла́ся, знайшли́ся) хто — уживається при висловленні ірон. чи зневажл. ставлення до кого-небудь. [Кобзар:] Та що ти справді мені таке, що почав учити? ..Дивись, знайшовся учитель! (Мирний, V, 1955, 77); Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм.— Направляй сюди! — відважно кричав Охрім, розмахуючи віжками.— Я його.. удержу.— Штани свої краще держи! Силач який знайшовся (Тют., Вир, 1964, 114).

3. тільки недок.,розм. Бути, перебувати, міститися де-небудь. Це ж твоя дядина вже подала їм звісточку, де це я знаходжусь (Н.-Лев., IV, 1956, 238); Ця розмова з командуючим, який знаходиться аж у Москві, дуже ясно вималювала перед дівчиною весь масштаб велетенської операції, де з обох боків беруть участь тисячі людей (Собко, Срібний корабель, 1961, 266); Прапор командуючого ескадрою знаходився на крейсері «Москва» (Кучер, Чорноморці, 1956, 7); // Перебувати в якому-небудь стані чи положенні. Ольга теж знаходилась під магічним впливом цієї оманної віри у всемогутність батька (Вільде, Сестри.., 1958, 512); Найкращий зв’язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (Наука.., 6, 1964, 52).

◊ На кінці́ язика́ знахо́диться див. кіне́ць1; Як на кіло́чках знахо́дитися див. кіло́чок.

4. тільки док., на що, із спол. що і без додатка, розм. Зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь, вийти, не розгубившись, із скрутного становища. Катерина не змовчала, знайшлася на відповідь (Руд., Остання шабля, 1959, 46); Останні Ярошеві слова, видно, приголомшили діда Власа, бо він не знайшовся, що на них сказати (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 46); Роман ще дужче зашарівся, але одразу й знайшовся. Він розділив букет на дві частини, ввічливо уклонився й підніс квіти Ользі й Ярославі (Минко, Ясні зорі, 1951, 252).

5. тільки док., розм. Народитися. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75); І куди не подивишся — скрізь краєвиди знайомі — тут мій батько зростав, тут і сам я знайшовся і зріс (Голов., Поезії, 1955, 52); [Мотря:] Ночі холодні, де я подіну теляток, як знайдуться вони (Мороз, П’єси, 1959, 41).

6. тільки недок. Пас. до знахо́дити 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 647.

вгору